Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Визначення термінів

Третейський суд – постійно діючий Третейський суд Інтернет Асоціації України
(Третейський суд ІнАУ), що є недержавним незалежним органом, який утворено згідно п.10.1. Статуту Інтернет Асоціації України, що затверджений рішенням Установчих зборів Інтернет Асоціації України від 03 листопада 2000 р. для вирішення переданих йому на розгляд спорів, пов’язаних з функціонуванням мережі Інтернет, та для вирішення інших спорів, що виникають із господарських і цивільних правовідносин.

Третейський суддя – фізична особа з числа осіб, внесених до Списку суддів
Третейського суду ІнАУ, після затвердження її кандидатури Загальними Зборами(З’їздом) ІнАУ, призначена чи обрана для вирішення спору у Третейському суді у порядку, встановленому цим Регламентом.

Третейський розгляд – процес вирішення спору і прийняття рішення Третейським судом.

Третейська угода – угода сторін про передачу спору на вирішення Третейського суду.

Регламент Третейського суду – документ, що визначає порядок та правила вирішення
спорів у третейському суді, правила звернення до Третейського суду, порядок формування складу третейського суду, основні положення третейського розгляду, права та обов’язки учасників третейського розгляду, порядок сплати і розмір третейського збору та інші питання, пов’язані з вирішенням спорів Третейським судом.

Сторони третейського розгляду (далі – сторони) – позивач та відповідач. Позивачами є фізичні та юридичні особи, що пред’явили позов про захист своїх порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів. Відповідачами є юридичні і фізичні особи, яким пред’явлено позовні вимоги.

Склад третейського суду – персональний склад Третейського суду, що розглядає
конкретну справу.

Третейський збір – грошова сума, що сплачується сторонами за прийняття позовної заяви до розгляду Третейським судом в розмірі і в порядку, встановленому Регламентом.

Голова Третейського суду – суддя Третейського суду, обраний Правлінням ІнАУ строком на один рік, який очолює Третейський суд і на якого покладено функції організаційно-правового забезпечення діяльності Третейського суду.

Компетентний суд – місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд,
відповідно до підвідомчості та підсудності, встановлених цивільним процесуальним чигосподарським процесуальним законом.

Закон – Закон України „Про третейські суди”.


2. Підвідомчість справ Третейському суду


2.1. Третейський суд в порядку, встановленому Законом та Регламентом, розглядає будь-які справи, що виникають з господарських та цивільних правовідносин, за винятком:


2.1.1. справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2.1.2. справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;

2.1.3. справ, пов'язаних з державною таємницею;

2.1.4. справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

2.1.5. справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

2.1.6. справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство;

2.1.7. інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;

2.1.8. справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.

2.2. Спір передається на розгляд Третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, що відповідає вимогам Закону та Регламенту.

2.3. Спір може бути переданий на підставі третейської угоди на вирішення Третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.


3. Законодавство, яке використовує Третейський суд


3.1. Третейський суд вирішує спори на підставі Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.

3.2. Третейський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором України, застосовує норми права інших держав.

3.3. У разі відсутності законодавства, що регулює певні спірні правовідносини, Третейський суд застосовує законодавство, яке регулює подібні правовідносини, а за відсутності такого Третейський суд застосовує аналогію права чи керується торговими звичаями, звичаями ділового обороту чи іншими звичаями, якщо останні за своїм характером та змістом властиві таким спірним правовідносинам та не суперечать законодавству та/чи укладеному між сторонами третейського розгляду договору.


4. Третейська угода

4.1. Третейською угодою визнається домовленість сторін про передачу спору на розгляд та вирішення Третейського суду. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження у договорі або у вигляді окремої письмової угоди.

4.2. Третейська угода укладається у письмовій формі.

4.3. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона:

4.3.1. викладена як єдиний документ, підписаний сторонами, або

4.3.2. укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв’язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або

4.3.3. укладена шляхом направлення відзиву на позов, у якому (у позові) стверджується про наявність третейської угоди, а сторона, що направила відзив на такий позов, проти цього не заперечує.

4.4. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про розгляд спорів у Третейському суді, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

4.5. Третейська угода за дотримання викладених вище положень вважається за таку у випадку вказівки на Третейський суд Інтернет Асоціації України (Третейський суд ІнАУ). У такому випадку, якщо сторони не домовились про інше, Регламент Третейського суду розглядається як невід’ємна частина третейської угоди.

4.6. Вказівка в третейській угоді про вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом взагалі, вважається третейською угодою про вирішення спору Третейським судом ІнАУ у випадку, коли у відзиві на позов, спрямованому до Третейського суду ІнАУ, сторона, що подає відзив, не висуває заперечень проти розгляду справи Третейським судом ІнАУ.

4.7. Третейська угода є недійсною у випадку недодержання правил, викладених у даному розділі.

4.8. Недійсність окремих положень договору, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсності такого третейського застереження.

4.9. Якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід’ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.

4.10. Якщо третейська угода укладена у вигляді окремої угоди, то у разі заміни кредитора у зобов’язанні, останній повинен повідомити нового кредиторі про її існування. Зміна третейської угоди у такому випадку можлива лише за умови явно вираженої згоди іншої (інших) сторони (сторін) угоди.


5. Склад Третейського суду

5.1. Склад третейського суду формується шляхом призначення та/чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський розгляд справ здійснюється одним третейським суддею, обраним за погодженням між сторонами, або у складі трьох третейських суддів, два з яких обираються кожною із сторін, а третій – за згодою третейських суддів, обраних сторонами. У випадку, коли обрані сторонами третейські судді не дійшли згоди щодо кандидатури третейського судді, він призначається Головою Третейського суду.

5.2. За мотивованою заявою будь-якої із сторін спору, рішення по якій приймає Голова Третейського суду, справа може бути розглянута у складі п’яти третейських суддів. При цьому три третейських судді обираються в порядку, встановленому пунктом 5.1. Регламенту, а два третейських судді призначаються Головою Третейського суду.

5.3. Третейські судді, обрані чи призначені до складу суду, обирають зі свого складу головуючого складу третейського суду шляхом відкритого голосування не менше як двома третинами голосів від призначеного чи обраного складу третейського суду. У випадку недосягнення згоди щодо кандидатури головуючого він призначається Головою Третейського суду. Головуючий складу третейського суду веде третейський розгляд, письмово викладає ухвали Третейського суду та готує проект рішення Третейського суду.

5.4. Призначення чи обрання третейських суддів здійснюється сторонами із складу Списку третейських суддів, що затверджується відповідно Положення про Третейський суд ІнАУ та має обов’язковий характер. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання і третейського суду, і третейських суддів.  Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі потрібна їх згода.

5.6. У разі одноособового вирішення спору третейський суддя повинен мати вищу юридичну освіту. У разі колегіального вирішення спору вимоги щодо наявності вищої юридичної освіти поширюються лише на головуючого складу третейського суду.


6. Відвід та самовідвід третейського судді

6.1. Суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу за наявності таких підстав:

6.1.1. якщо він особисто чи опосередковано зацікавлений у результаті розгляду справи;

6.1.2. якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках;

6.1.3. на його прохання або за спільним рішенням сторін;

6.1.4. у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ’єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення;

6.1.5. у разі тривалого, більш як один місяць від призначення чи обрання, невиконання ним обов’язків третейського судді у конкретній справі;

6.1.6. у разі встановлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 Закону;

6.1.7. якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов’язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.

6.2. Жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона, представник сторони або в будь-якій іншій якості.

6.3. У разі звернення до особи, що включена до списку третейських суддів, за отриманням її згоди на обрання чи призначення третейським суддею у конкретній справі, ця особа повинна повідомити про наявність обставин, які є підставами для відводу чи самовідводу відповідно до пунктів 6.1.1. – 6.1.7. Регламенту.

6.4. Про підстави, зазначені у пунктах 6.1.1. – 6.1.7. Регламенту, що виникли після початку судового розгляду, третейський суддя повинен без зволікання повідомити сторонам, та заявити самовідвід.

6.5. За наявності підстав, зазначених у пунктах 6.1.1. – 6.1.7. Регламенту, сторона може заявити про відвід обраного нею третейського судді лише у разі, якщо обставини, які є підставою для відводу призначеного чи обраного нею третейського судді, стали відомі цій стороні після його призначення чи обрання.

6.6. Заява про відвід третейського судді подається стороною Голові Третейського суду протягом трьох днів з дати, коли стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу відповідно до пунктів 6.1.1. – 6.1.7. Регламенту. Заява повинна містити вказівки на конкретні обставини, які є підставою для відводу третейського судді. За відсутності заперечень з боку іншої сторони суддя вважається відведеним з дати подачі відповідної заяви.

6.7. У випадку, коли сторона заявляє про відвід обраного нею судді, одночасно з подачею заяви про відвід сторона повинна визначитись з кандидатурою іншого третейського судді.

6.8. Якщо інша сторона спору не погоджується з відводом третейського судді, вона має право протягом трьох днів подати Голові Третейського суду свої мотивовані заперечення. В цьому випадку питання про відвід вирішується Головою третейського суду спільно з іншими третейськими суддями, призначеними чи обраними у справі, протягом п’яти днів з моменту отримання заяви сторони, і прийняте ними рішення є обов’язковим для сторін.

6.9. Після припинення повноважень третейського судді у зв’язку із задоволенням заяви про відвід третейського судді чи самовідвід судді інший третейський суддя призначається чи обирається згідно з правилами, які застосовувались при призначенні чи обранні третейського судді, який змінюється, в порядку, встановленому розділом 5 Регламенту.

6.10. У разі пропуску встановленого у п.6.6. Регламенту строку, питання про прийняття заяви про відвід третейського судді вирішується Головою третейського суду залежно від причин пропуску строку.


7. Витрати, пов’язані з вирішенням спору Третейським судом

7.1 До складу витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом, належать:

7.1.1 гонорари третейських суддів;

7.1.2. третейський збір;

7.1.3. витрати, понесені третейськими суддями у зв’язку з участю у третейському розгляді, в тому числі витрати, понесені третейськими суддями на оплату проїзду до місця вирішення спору;

7.1.4. витрати, пов’язані з оплатою послуг експертів, перекладачів, якщо такі були запрошені чи призначені для участі у третейському розгляді;

7.1.5. витрати, пов'язані з оглядом речових і письмових доказів у їх місцезнаходженні;

7.1.6. витрати, понесені свідками;

7.1.7. витрати, пов’язані з оплатою стороною, на користь якої було прийнято рішення третейського суду, послуг представника, пов’язаних з наданням правової допомоги;

7.1.8. витрати, пов’язані з організаційним забезпеченням третейського розгляду, в тому числі витрати на оплату оренди приміщення Третейського суду, ведення діловодства, користування оргтехнікою, формування та зберігання матеріалів справ, розглянутих Третейським судом;

7.1.9. витрати на листування Третейського суду;

7.1.10. витрати Третейського суду та телефонний, телеграфний, телексний, факсимільний, електронний та інший зв’язок;

7.1.11. гонорар секретаря Третейського суду.

7.2. Розподіл витрат, пов’язаних з вирішенням спору третейським судом, здійснюється наступним чином:

7.2.1. витрати зазначені в пунктах 7.1.2. – 7.1.6. здійснюються стороною, що подала позов, з наступним розподілом між сторонами відповідно до ухвали чи рішення суду;

7.2.2. витрати, зазначені в пунктах 7.1.1., 7.1.8. – 7.1.11. здійснюються Третейським судом згідно кошторису Третейського суду, з наступним розподілом між сторонами відповідно до рішення чи ухвали Третейського суду;

7.2.3. можливість, порядок та умови розподілу, компенсації чи інших способів відшкодування стороні витрат, зазначених в пункті 7.1.7, визначається третейським судом відповідно до рішення чи ухвали Третейського суду.

7.3. Порядок розподілу витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом, визначається рішенням чи ухвалою Третейського суду, виходячи з обставин справи, а також виходячи з розподілу в частинах, що для кожної із сторін витрат не можуть бути менше від 1/5 та на можуть перевищувати 4/5 загального розміру таких витрат.

7.4. У разі, коли третейський розгляд справи Третейським судом не відбувся чи був припинений, сплачений сторонами третейський збір повертається сторонам, крім випадків, якщо це було зумовлено відводом усіх суддів, укладанням сторонами мирової угоди, відмовою позивача від позову та іншими обставинами, передбаченими Законом.

7.5. У разі, коли третейський розгляд справи не відбувся чи був припинений у випадках передбачених п.7.4. Регламенту, сторони відшкодовують Третейському суду понесені ним витрати у рівних частках, про що зазначається в ухвалі Третейського суду.


8. Третейський збір підлягає сплаті у наступних розмірах:

8.1. З позовних заяв про стягнення коштів, витребування майна та інших спорів, що підлягають оцінці –

8.1.1. До 50 000 гривень – 1 % від ціни позову, але не менше однієї мінімальної  заробітної плати, встановленого на дату подачі позовної заяви (мінімальний третейський збір);

8.1.2. Від 50 000 гривень до 100 000 гривень – 1 % від суми до 50 000 гривень + 0,5 % від суми, що перевищує 50 000 гривень;

8.1.3. З суми, що перевищує 100 000 гривень – 0,75 % від суми 100 000 гривень + 0,25 % від суми, що перевищує 100 000 гривень;

8.1.4. З позовних заяв у спорах, що не підлягають оцінці – 10 мінімальних розмірів заробітної плати, встановлених на дату подачі позовної заяви.

8.2. У випадку, якщо позивачем є член Інтернет Асоціації України, незалежно від вимог встановлених п.8.1.1.-8.1.4. Регламенту, збір встановлюється у розмірі 170 гривень і сплачується цільовим внеском позивача на розрахунковий рахунок Інтернет Асоціації України.

8.3. У випадку, якщо позивачем є не член Інтернет Асоціації України, збір сплачується в порядку, установленому Правлінням Інтернет Асоціації України.

8.4. За подачу зустрічної позовної заяви третейський збір сплачується на підставах і в порядку, передбачених п.8.1.-8.3. Регламенту.

8.5. Оплата третейського збору є обов’язковою умовою прийняття справи до розгляду Третейським судом.


Розділ II

ТРЕТЕЙСЬКИЙ РОЗГЛЯД


9. Основні положення третейського розгляду.

9.1. Третейський суд з додержанням вимог Закону, самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи. Рішення з зазначеного питання приймається Головою Третейського суду.

9.2. Про відсутність у Третейського суду компетенції стосовно розгляду переданого йому на вирішення спору сторона має право заявити до початку розгляду справи по суті.

9.3. В процесі третейського розгляду сторона має право заявити про перевищення третейським судом меж його компетенції, якщо в процесі третейського розгляду виникне питання, розгляд якого не передбачено третейською угодою, або яке не може бути предметом такого розгляду відповідно до Регламенту Третейського суду чи Закону.

9.4. У випадках, передбачених пунктами 9.2. - 9.3. Регламенту, Третейський суд відкладає розгляд справи або зупиняє розгляд справи по суті до вирішення питання щодо наявності у нього відповідної компетенції. З питань наявності чи відсутності компетенції Третейський суд виносить ухвалу.

9.5. Якщо Третейський суд дійде висновку щодо неможливості розгляду ним конкретного спору внаслідок відсутності у нього компетенції, третейський розгляд припиняється, а витрати, понесені Третейським судом, відшкодовуються сторонами у рівних частках.

9.6. Питання про наявність і дійсність угоди про передачу спору на розгляд Третейського суду вирішується Третейським судом при прийнятті позову. У разі, якщо Третейський суд дійде до висновку про недійсність або відсутність зазначеної угоди, він відмовляє у розгляді справи. Про відмову у розгляді справи виноситься мотивована ухвала, яка надсилається сторонам. При цьому заявнику разом з ухвалою повертаються позовні матеріали.

9.7. Правила третейського розгляду у Третейському суді визначаються Регламентом Третейського суду. З питань, не врегульованих Регламентом або третейською угодою, Третейський суд застосовує норми Закону і відповідну практику регулювання третейського розгляду, що складається відповідно до пункту 9.8. Регламенту.

9.8. Третейський суд в процесі третейського розгляду конкретного спору з питань, не врегульованих Регламентом, вправі визначати правила третейського розгляду в частині, що не суперечить принципам організації та діяльності третейських судів відповідно до Закону та положень Регламенту Третейського суду.

9.9. Третейський розгляд справ у Третейському суді здійснюється гласно, якщо жодна зі сторін не висуває заперечень проти відкритого розгляду справи з мотивів додержання та збереження комерційної або банківської таємниці, чи забезпечення конфіденційності інформації. У випадку таких заперечень справа розглядається у закритому засіданні.

9.10. Рішення Третейського суду, винесене за результатами відкритого розгляду справи, може бути опубліковано за розсудом Третейського суду у спеціалізованих виданнях правового характеру, на веб-сайті Третейського суду, з метою інформування про правозастосовчу практику Третейського суду.

9.11. Місцем проведення третейського розгляду, як правило, є місцезнаходження Третейського суду. За попереднім погодженням між сторонами третейського спору та складом третейського суду третейський розгляд може відбувати у іншому місці. У випадку наявного клопотання сторін про розгляд справи за їх відсутності, місцем розгляду справи вважається місцезнаходження одноособового судді або головуючого складу третейського суду відповідно до даних Списку третейських суддів.

9.12. Розгляд справ у Третейському суді провадиться українською мовою, якщо інше не передбачено угодою сторін. Сторона, яка надає документи чи письмові докази мовою іншою, ніж мова третейського розгляду або російська мова, повинна забезпечити їх переклад на мову чи мови третейського розгляду.

9.13. Третейський суд під час розгляду справи забезпечує додержання принципу змагальності сторін, рівні можливості та свободу сторін у наданні ними доказів і у доведенні перед третейським судом їх переконливості.

9.14. Третейський розгляд здійснюється у засіданні третейського суду за участю сторін та/або їх представників. Третейський розгляд може здійснюватись за відсутності сторін (їх представників) або однієї із сторін (її представника) у випадку наявності письмового прохання сторін (сторони) та відсутності заперечень з боку іншої сторони третейського розгляду, що повинні бути заявлені до початку третейського розгляду, а також у випадку передбаченого п.9.15. Регламенту. За мотивованою ухвалою третейський суд вправі визнати явку сторін у засідання обов'язковою.

9.15. Ненадання витребуваних третейським судом доказів, інших письмових документів чи матеріалів, неявка у засідання третейського суду сторін або їхніх представників, які належним чином були повідомлені про розгляд справи і проведення засідання Третейського суду, не є перешкодою для третейського розгляду і прийняття рішення, якщо причина ненадання документів або неявки сторін у засідання визнана третейським судом неповажною.

9.16. Невиконання або неналежне виконання однією із сторін вимог щодо необхідності вчинення певних процесуальних дій, передбачених Регламентом Третейського суду, не є підставою для надання Третейським судом переваг аргументам та доказам, наведеним та поданим іншою стороною.


10. Підготовка до третейського розгляду

10.1. Розгляд справи в Третейському суді починається з винесення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду, в якій зазначається про вирішення питання щодо наявності і дійсності угоди про передачу спору на розгляд Третейського суду. Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду направляється сторонам.

10.2. Позивач в 3-денний строк після отримання ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду сплачує третейський збір, докази чого надає Третейському суду. Несплата третейського збору є підставою для відмови у розгляді справи Третейським судом.

10.3. Відповідач в 7-денний строк з дати отримання позовних матеріалів надає Третейському суду письмовий відзив на позовну заяву з додаванням доказів направлення відзиву позивачу, а також повідомляє Третейський суд про кандидатуру обраного третейського судді.

10.4. Неподання відповідачем відзиву у встановлені Регламентом строки не є перешкодою для розгляду справи Третейським судом, якщо наданими позивачем документами підтверджено укладення між сторонами третейської угоди про передачу спору на розгляд до Третейського суду.

10.5. У випадках, передбачених пунктами 4.3.3. і 4.6. Регламенту, третейський збір сплачується одночасно з подання позовних матеріалів. У зазначених випадках не отримання позивачем і Третейським судом відзиву від позивача на протязі 20-ти днів з дати отримання ним позовних матеріалів є підставою для відмови у розгляді справи по причині відсутності компетенції.

10.6. Дата призначення справи до розгляду у Третейському суді узгоджується між сторонами та третейськими суддями після надання ними згоди на участь у третейському розгляді даної конкретної справи і завершення формування складу третейського суду, про що розсилається письмове повідомлення.

10.7. Повідомлення про день, час та місце проведення засідання третейського суду направляється сторонам не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання. Повідомлення направляється або вручається в порядку, визначеному пунктами 16.1 – 16.4 Регламенту. 

10.8. Після закінчення формування складу третейського суду за його рішенням може бути проведено попереднє засідання третейського суду. Попереднє засідання проводиться з метою арбітрування, а також для вирішення питань про необхідність надання та/чи витребування нових доказів, забезпечення позову, призначення експертизи, запрошення спеціаліста, та з інших питань підготовки до третейського розгляду.

10.9. Питання про можливість укладення між сторонами третейського розгляду мирової угоди з’ясовується третейським судом на початку третейського розгляду. Сторони мають право закінчити справу укладенням мирової угоди у будь-який час після подання позову до Третейського суду на будь-якій стадії третейського розгляду, до прийняття рішення.

10.10. Про закінчення справи мировою угодою сторони подають клопотання, підписане представниками сторін, з додаванням тексту мирової угоди, за яким третейський суд приймає рішення про затвердження мирової угоди. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов’язків сторін щодо предмета спору.

10.11. Зміст мирової угоди викладається безпосередньо в рішенні Третейського суду.


11. Учасники третейського розгляду, їх права і обов’язки

11.1. Учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники. До третейського розгляду за мотивованим клопотанням сторін можуть бути залучені треті особи. Третя особа бере участь у третейському розгляді добровільно.

11.2. Третіми особами у третейському розгляді вважаються такі юридичні або фізичні особи, правовідносини між якими та сторонами або однією із сторін можуть виникнути, змінитись або підлягати зміні чи припинитись внаслідок та як результат прийняття і виконання рішення Третейського суду. Треті особи не вправі підтримувати позов чи висувати заперечення проти позову. Метою участі третіх осіб у третейському розгляді є аргументоване висвітлення мотивів участі у справі та фактичних і правових наслідків для третіх осіб прийняття і виконання рішення Третейського суду у справі. Треті особи не користуються правом формування складу суду, правом відводу та правом оскарження рішення третейського суду.

11.3. Сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у засіданнях третейського суду, надавати докази, брати участь у дослідженні доказів, подавати клопотання, давати письмові та усні пояснення, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників розгляду, заявляти відводи, отримувати копії ухвал та протоколу засідання Третейського суду користуватися іншими правами, що встановлені Регламентом та Законом.

11.4. До прийняття рішення третейським судом позивач має право змінити, доповнити або уточнити свої позовні вимоги, а також відкликати позов з будь-яких причин чи без їх зазначення. Відкликання позову позивачем не перешкоджає його повторному зверненню до третейського суду з тим же позовом.

11.5. Відповідач вправі з дотриманням вимог, встановлених пунктами 12.1. – 12.3. Регламенту на будь-якій стадії третейського розгляду до прийняття рішення по справі подати зустрічний позов для розгляду третейським судом, якщо такий позов є підвідомчим Третейському суду та може бути предметом третейського розгляду відповідно до третейської угоди. Третейський суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємно пов'язані та їх спільний розгляд є доцільним, зокрема, коли вони випливають з одних і тих самих правовідносин або коли вимоги за ними можуть зараховуватися.

11.6. Відзив на зустрічний позов надається стороною, до якої він пред’явлений, у порядку та строки, що передбачені пунктом 10.3 Регламенту. Надання відзиву на зустрічний позов, пред’явлений до Третейського суду, є обов’язковим. Відповідач у випадку подання відзиву, що в сукупності з доданими письмовими документами та іншими матеріалами складає більше 10-ти аркушів, зобов’язаний забезпечити комплект копій таких матеріалів кожному із членів складу третейського суду.

11.7. Сторони третейського розгляду зобов’язані діяти виходячи з необхідності всебічного сприяння Третейському суду у об’єктивному та всебічному розгляді справи за дотримання процесуального порядку та процесуальних строків вирішення третейських спорів, що встановлені Регламентом та/або Законом, дотримуючись загальноприйнятих правил добросовісності та взаємоповаги.

11.8. Сторони третейського розгляду зобов’язані завчасно повідомляти Третейський суд та інших учасників третейського розгляду про неможливість виконання своїх обов’язків відповідно до Регламенту та/чи вказівок Третейського суду з зазначенням причин. Про неявку у засідання третейського суду та причини такої неявки сторони зобов’язані сповістити не пізніше дня, що передує дню третейського розгляду, та сприяти в оперативному узгодженні дати наступного засідання третейського суду.

11.9. Неявка сторони або її представника у засідання третейського суду та неповідомлення про неможливість з’явитись у засідання третейського суду, якщо ця обставина була відома стороні завчасно, а також невиконання вказівок Третейського суду відповідно до його ухвал розцінюється як прояв неповаги до суду і може мати наслідком винесення письмового зауваження.

11.10. Добровільна згода сторін щодо передачу спору між ними на розгляд Третейського суду в процесі третейського розгляду має забезпечуватись неухильним та точним дотриманням відповідних положень Регламенту, вказівок процесуальних документів Третейського суду та добровільним виконанням рішення Третейського суду у порядку і строки, встановлені таким рішенням, Регламентом чи Законом.


12. Форма і зміст позовної заяви

12.1. У позовній заяві, що подається до Третейського суду у письмовій формі, повинні зазначатися:

12.1.1. назва Третейського суду;

12.1.2. дата подання позовної заяви;

12.1.3. найменування і юридичні адреси сторін, які є юридичними особами, та/або прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, місце проживання і місце роботи сторін, які є фізичними особами, в тому числі і дані щодо фактичного місця знаходження або місця проживання сторін, за яким вони отримуватимуть кореспонденцію в зв’язку з третейським розглядом;

12.1.4. найменування і юридична адреса представника позивача, якщо він є юридичною особою, або прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, місце проживання і місце роботи представника, який є фізичною особою, у випадках, коли позов подається представником;

12.1.5. зміст вимоги, ціна позову, якщо вимога підлягає оцінці;

12.1.6. обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги, докази, що їх підтверджують, розрахунок вимог;

12.1.7. посилання на наявність третейської угоди між сторонами та докази її укладення;

12.1.8. перелік письмових матеріалів, які додаються до позовної заяви;

12.1.9. підпис позивача або його представника з посиланням на документ, що засвідчує повноваження представника.

12.2. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують:

12.2.1. наявність третейської угоди;

12.2.2. обґрунтованість позовних вимог;

12.2.3. повноваження представника;

12.2.4. направлення копії позовної заяви іншій стороні (опис вкладення про відправлення цінного листа, виписка з реєстру поштових відправлень, фінансовий чек про направлення поштового відправлення на адресу такої сторони, особиста відмітка іншої сторони про отримання копії позовної заяви тощо).

12.3. У випадку, коли обсяг позовних матеріалів - позовної заяви з доданими до неї письмовими документами та іншими матеріалами, - складає більше 10-ти аркушів, позивач зобов’язаний забезпечити комплект копій позовних матеріалів кожному із членів складу третейського суду.

12.4. Одночасно з позовною заявою позивач надає свої пропозиції щодо формування складу третейського суду та повідомляє про кандидатуру обраного ним третейського судді.


13. Докази. Призначення експертизи. Залучення спеціаліста.

13.1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких третейський суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

13.2. Засобами доказування є пояснення сторін, третіх осіб, показання свідків, усні та письмові висновки спеціаліста (експерта), письмові докази, в тому числі електронні документи, веб-сайти, речові докази, в тому числі відео- і аудіо записи, записи на інших носіях.

13.3. Докази подаються кожною із сторін третейського розгляду з метою доведення обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування.

13.4. Письмові докази подаються сторонами в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. Належним чином засвідченими є копії, засвідчені нотаріусом, адвокатом відповідно до статті 5 Закону України „Про адвокатуру”, юридичною особою, що виготовила оригінал, стороною - юридичною особою, яка має оригінал, при умові одночасного надання такого оригіналу для огляду третейському суду. Належним чином засвідченою є копія документу, посвідчена головуючим складу третейського суду шляхом проставлення на копії власноручного надпису „з оригіналом згідно”, власного підпису і дати після огляду і дослідження оригіналу документу, наданого учасниками третейського розгляду одночасно з копією.

13.5. Речові докази подаються сторонами з одночасним наданням суду їх докладного опису у письмовому вигляді за підписом сторони або її представника. Забезпечення третейському суду можливості дослідити речові докази покладається на сторону, яка такі докази надала.

13.6. Третейський суд приймає до розгляду лише докази, пов’язані з обставинами справи та докази, які третейський суд визнає допустимими, тобто такими, які не викликають обґрунтованих сумнівів у їх справжності.

13.7. Третейський суд має право вимагати від сторін надання доказів, необхідних для повного, всебічного і об’єктивного вирішення спору. Якщо третейський суд визнає за необхідне одержати документи від підприємств, установ, організацій, які не є учасниками третейського розгляду, він своєю ухвалою уповноважує сторони або одну із сторін одержати відповідні документи та надати їх Третейському суду.

13.8. Усі письмові докази по справі зберігаються у матеріалах справи у прошитому та пронумерованому вигляді. Речові докази зберігаються у Третейському суді разом з матеріалами справи до дати винесення рішення третейським судом, після чого повертаються сторонам, що їх надали. Якщо стороною надані речові докази, що мають обмежений термін зберігання, або їх зберігання не може бути забезпечено Третейським судом, такі речові докази після огляду в засіданні третейського суду передаються на зберігання стороні, що їх надала, або знищуються, про що складається акт.

13.9. З метою правильного вирішення спору третейський суд має право зобов’язати сторони чи одну із сторін замовити проведення експертизи для роз’яснення питань, що потребують спеціальних знань, про що третейський суд виносить ухвалу. За клопотанням учасників третейського розгляду або з власної ініціативи третейський суд вправі запросити особу, яка має відповідну освіту, кваліфікацію, та володіє спеціальними знаннями та/чи навичками, для надання висновків з певних питань по справі. Кандидатура спеціаліста та/чи експерта та/чи експертний заклад, а також коло питань, які ставляться на їх вирішення, узгоджуються між сторонами.

13.10. Експерт може бути відведений до виготовлення ним письмового висновку кожним із учасників третейського розгляду у випадку, коли учаснику стали відомі обставини, які можуть свідчити про упередженість експерта або про недостатній кваліфікаційний рівень експерта, при умові, що вони не були відомі і не могли бути відомі такому учаснику на момент узгодження кандидатури експерта. Рішення про відвід експерта приймається судом на підставі мотивованої заяви, і є підставою для визнання висновку відведеного експерта неналежним доказом у справі.


14. Забезпечення позову

14.1 Третейський суд може за заявою будь-якої із сторін розпорядитися про вжиття стороною таких заходів щодо предмета спору, які він вважає необхідними. Третейський суд може витребувати від будь-якої із сторін надати належне забезпечення позову у зв’язку із такими заходами.

14.2. Заходами забезпечення позову є покладення на сторін зобов’язання вчинити певні дії щодо предмета спору або утриматись від їх вчинення, передати предмет спору на зберігання іншій особі, внести грошові кошти на депозит та інші, що можуть вважатись необхідними виходячи з обставин справи.


15. Процесуальні строки

15.1. Третейський спір розглядається у строк, що не перевищує 14-ти календарних днів з дати формування складу третейського суду, яким вирішується спір. У випадках, передбачених пунктом 5.2 Регламенту, строк розгляду спору становить 28 днів. При цьому не враховується час, на який справа була зупинена з підстав, визначених Регламентом.

15.2. При розгляді справи Третейським судом можуть встановлюватись строки до 7-ми днів для надання пояснень, подання заяв, документів, доказів по справі та вчинення інших процесуальних дій. Встановлення більших строків можливе у випадках мотивованої заяви сторони з винесенням відповідної ухвали.

15.3. Строки вчинення процесуальних дій, передбачених Законом, або встановлені Регламентом можуть бути продовжені лише за спільною згодою сторін та складу третейського суду, яким вирішується спір. Про продовження строку Третейським судом постановляється відповідна ухвала.


16. Обмін документами та письмовими матеріалами

16.1. Обмін документами та письмовими матеріалами у зв’язку з розглядом справи у Третейському суді здійснюється поштою або шляхом вручення їх безпосередньо Третейському суду чи учасникам третейського розгляду або їх представникам. Документи і матеріали направляються безпосередньо стороні, якщо сторона письмово не заявить про необхідність їх спрямування представнику або іншій фізичній чи юридичній особі. Документі та інші матеріали, які отримано представником сторони, вважаються отриманими і стороною.

16.2. Поштові відправлення здійснюються рекомендованим листом. При цьому сторона вважається такою, що отримала відправлення, через 5 днів з дати його передачі на пошту, якщо адресат не доведе іншого.

16.3. Матеріали в зв’язку з третейським розглядом направляються та/чи доставляються за адресою фактичного місцезнаходження сторони або за іншою адресою, якщо відправник має підстави вважати і може довести, що за такою адресою кореспонденція отримується саме адресатом. Третейський суд надсилає матеріали та документи сторонам за вказаними ними адресами або, за відсутності таких, за адресами, зазначеними у документах, наданих Третейському суду.

16.4. Обмін документами та письмовими матеріалами може здійснюватись факсимільним зв’язком або електронною поштою, якщо такі реквізити надавались Третейському суду або сторонами одна одній, з проставленням на супровідному листі або їх роздрукованому примірнику дати та часу його відправлення та даних про особу, що їх направляла (прізвище та посада). Такі відправлення вважаються отриманими адресатом, якщо при першому посиланні відправника на факт їх отримання адресатом він не висуне заперечень. У випадку заперечення відправлення повинно бути направлене повторно у порядку, встановленому пунктами 16.1 – 16.3.

16.5. Сторони третейського розгляду зобов’язані надавати Третейському суду будь-які документи і матеріали з одночасним додаванням їх копій по кількості учасників третейського розгляду, з метою їх забезпечення такими документами і матеріалами.


17. Засідання третейського суду

17.1. В процесі засідання третейського суду третейським судом здійснюється безпосередній розгляд справи шляхом заслуховування пояснення сторін та їх представників, третіх осіб, свідків, експерта або запрошеного спеціаліста, дослідження наданих сторонами доказів. Порядок третейського розгляду по конкретній справі визначається головуючим складу третейського суду чи одноособовим третейським суддею.

17.2. На початку засідання третейський суд визначається щодо можливості розгляду справи за відсутності сторони (сторін) третейського розгляду та вирішує заявлені сторонами клопотання. Справа може бути розглянута за відсутності сторони (сторін) третейського розгляду у випадках, передбачених п.9.14. Регламенту.

17.3. Протокол засідання третейського суду ведеться відповідальним секретарем третейського суду у випадках здійснення третейського розгляду колегіально, за виключенням випадків, коли справа розглядається за відсутності сторін згідно їх письмового клопотання. У протоколі засідання третейського суду зазначаються:

17.3.1. дата та місце розгляду справи;

17.3.2. прізвища третейських суддів і секретаря;

17.3.3. суть спору;

17.3.4. найменування сторін, їхніх представників, свідків, експертів, спеціалістів, інших осіб, які беруть участь у розгляді справи;

17.3.5. заяви та клопотання сторін;

17.3.6. вказівки та вимоги до сторін по справі, висунуті третейським судом;

17.3.7. розклад засідань третейського суду;

17.3.8. зміст пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

17.3.9. подані під час третейського розгляду докази, відомості про їх огляд;

17.3.10. узгодження сторонами питання про необхідність зберігання та умови зберігання рішень третейського суду;

17.3.11. витрати, понесені сторонами.

17.4. Протокол підписується секретарем та всіма третейськими суддями, які розглядали справу.

17.5. Третейський розгляд справи може бути відкладено на строк до 7-ми днів на мотивоване прохання сторони (сторін) або за ухвалою третейського суду на будь-якій стадії третейського розгляду. Після відкладення третейський розгляд продовжується, якщо інше не буде вирішено третейським судом.

17.6. Провадження у справі, що розглядається Третейським судом, може бути зупинено за мотивованим клопотанням сторони/сторін або за ініціативою третейського суду у випадках, визначених Регламентом.


Розділ III

РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ ТА ЙОГО ВИКОНАННЯ


18. Рішення Третейського суду

18.1. Рішення Третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду. Рішення оголошується у засіданні третейського суду.

18.2. Третейський суд вправі оголосити лише резолютивну частину рішення. У цьому випадку мотивоване рішення має бути направлене сторонам у строк, який не перевищує п'яти днів з дня оголошення резолютивної частини рішення. Кожній стороні направляється по одному примірнику рішення.

18.3. У разі відмови сторони одержати рішення Третейського суду або її неявки без поважних причин у засідання третейського суду, де воно оголошується, рішення вважається таким, що оголошене сторонам, про що на рішенні робиться відповідна відмітка, а копія такого рішення надсилається такій стороні.

18.4. Рішення третейського суду викладається у письмовій формі і підписується третейським суддею, який одноособово розглядав справу, або повним складом третейського суду, що розглядав справу, в тому числі і третейським суддею, який має окрему думку. Окрема думка третейського судді викладається письмово та додається до рішення третейського суду.

18.5. Рішення Третейського суду скріплюється підписом виконавчого директора Інтернет Асоціації України та її печаткою.

18.6. У рішенні Третейського суду повинні бути зазначені:

18.6.1. назва третейського суду;

18.6.2. дата прийняття рішення;

18.6.3. склад третейського суду і порядок його формування;

18.6.4. місце третейського розгляду;

18.6.5. сторони, їх представники та інші учасники третейського розгляду, що брали участь у розгляді справи третейським судом;

18.6.6. висновок про компетенцію Третейського суду, обсяг його повноважень за третейською угодою;

18.6.7. стислий виклад позовної заяви, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень, клопотань сторін та їхніх представників, інших учасників третейського розгляду;

18.6.8. встановлені обставини справи, підстави виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, зміст мирової угоди, якщо вона укладена сторонами, мотиви, з яких третейський суд відхилив доводи, докази та заявлені під час третейського розгляду клопотання сторін;

18.6.9. висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю або частково по кожній із заявлених вимог;

18.6.10. норми законодавства, якими керувався Третейський суд при прийнятті рішення.

18.7. Висновки третейського суду, що містяться в рішенні по справі, не можуть залежати від настання або ненастання будь-яких обставин.

18.8. У разі задоволення позовних вимог у резолютивній частині рішення зазначаються:

18.8.1. сторона, на користь якої вирішено спір;

18.8.2. сторона, з якої за рішенням третейського суду має бути здійснено стягнення грошових сум та/або яка зобов'язана виконати певні дії або утриматися від виконання певних дій;

18.8.3. розмір грошової суми, яка підлягає стягненню, та/або дії, які підлягають виконанню або від виконання яких сторона має утриматися за рішенням Третейського суду;

18.8.4. строк сплати коштів та/або строк і спосіб виконання таких дій;

18.8.5. порядок розподілу між сторонами витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом;

18.8.6. інші обставини, які третейський суд вважає за необхідне зазначити.

18.9. Будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, може протягом семи днів після одержання рішення звернутися до третейського суду із заявою про прийняття додаткового рішення щодо вимог, які були заявлені під час третейського розгляду, але не знайшли відображення у рішенні. Заяву про прийняття додаткового рішення має бути розглянуто тим складом третейського суду, який вирішував спір, протягом семи днів після її одержання третейським судом. За результатами розгляду заяви приймається додаткове рішення, яке є складовою частиною рішення Третейського суду, або виноситься мотивована ухвала про відмову у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення.

18.10. Будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, має право протягом семи днів після одержання рішення звернутися до Третейського суду із заявою про роз'яснення резолютивної частини рішення. Заяву про роз'яснення резолютивної частини рішення має бути розглянуто тим складом третейського суду, який вирішував спір, протягом семи днів після її одержання Третейським судом. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала про роз'яснення рішення, яка є складовою частиною рішення, або мотивована ухвала про відмову у роз'ясненні рішення. Здійснюючи роз'яснення резолютивної частини рішення, третейський суд не має права змінювати зміст рішення.

18.11. Третейський суд у тому ж складі, з власної ініціативи або за заявою сторони третейського розгляду, може виправити у рішенні описки, арифметичні помилки або будь-які інші неточності, про що виноситься ухвала, яка є складовою частиною рішення.

18.12. Сторони, які передали спір на вирішення Третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення Третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення Третейського суду.

18.13. Рішення Третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, за виключенням таких випадків:

18.13.1. справа, по якій прийнято рішення, не підвідомча Третейському суду відповідно до закону;

18.13.2. рішення прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди – в частині, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

18.13.3. третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

18.13.4. склад Третейського суду не відповідав вимогам статей 16-19 Закону.

18.14. Заяву про скасування рішення Третейського суду може бути подано до компетентного суду протягом трьох місяців з дня прийняття рішення Третейським судом. Скасування компетентним судом рішення Третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутись до Третейського суду, крім випадків, коли рішення Третейського суду скасовано повністю або частково внаслідок визнання компетентним судом недійсною третейської угоди або через те, що рішення прийнято у спорі, який не передбачено третейською угодою, чи цим рішенням вирішені питання, що виходять за межі третейської угоди.


19. Ухвали Третейського суду

19.1. Ухвали Третейського суду постановляються з питань, що виникають у процесі розгляду справи і не стосуються суті спору. Вказівки ухвал Третейського суду обов’язкові до виконання учасниками третейського розгляду.

19.2. Третейський суд постановляє ухвалу про припинення третейського розгляду в таких випадках:

19.2.1. спір не підлягає вирішенню в третейських судах України;

19.2.2. є рішення компетентного суду між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав;

19.2.3. позивач відмовився від позову;

19.2.4. сторони уклали угоду про припинення третейського розгляду;

19.2.5. підприємство, установу чи організацію, які є стороною третейського розгляду, ліквідовано;

19.2.6. Третейський суд є некомпетентним щодо переданого на його розгляд спору;

19.2.7. у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

19.3. Ухвала про зупинення третейського розгляду може бути винесена Третейським судом у випадках:

19.3.1. необхідності вирішення питання про наявність у Третейського суду компетенції на вирішення питання, яке виникло в ході третейського розгляду;

19.3.2. призначення експертизи;

19.3.3. витребування доказів відповідно до пункту 13.7. Регламенту;

19.3.4. тимчасової неможливості судді третейського суду виконати свої обов’язки, що обумовлена поважними причинами, якщо сторона (сторони) не мають наміру змінювати склад третейського суду;

19.3.5. необхідності вирішення питання про відвід судді та формування нового складу суду після заявленого відводу чи самовідводу;

19.3.6. необхідності проведення сторонами переговорів про укладення мирової угоди;

19.3.7. з інших причин, які перешкоджають завершенню третейського розгляду та тривають більше, ніж 10 днів.

19.4. Необхідність винесення інших ухвал визначається Регламентом та/чи третейським судом по конкретній справі.


20. Виконання рішення Третейського суду

20.1. Рішення Третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню. Вимога про негайне виконання рішення Третейського суду означає, що сторона має почати вчинення дій, спрямованих на виконання рішення, або підготовку до вчинення таких дій – якщо вона є обов’язковою, - не пізніше наступного дня після проголошення резолютивної частини рішення Третейського суду.

20.2. Виконання рішення Третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа. Заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

20.3. При розгляді заяви про видачу виконавчого документа компетентний суд повинен витребувати справу з постійно діючого третейського суду, в якому зберігається справа, яка має бути направлена до компетентного суду протягом п'яти днів від дня надходження вимоги. У такому випадку строк вирішення заяви про видачу виконавчого документа продовжується до одного місяця. Ухвала про видачу виконавчого документа направляється сторонам протягом п'яти днів з дня її прийняття. Сторона, на користь якої виданий виконавчий документ, одержує його безпосередньо у компетентному суді. Після розгляду компетентним судом заяви про видачу виконавчого документа справа підлягає поверненню до постійно діючого третейського суду.

20.4. Компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:

20.4.1. на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення Третейського суду скасовано компетентним судом;

20.4.2. справа, по якій прийнято рішення Третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

20.4.3. пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;

20.4.4. рішення Третейського суду прийняте у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

20.4.5. третейська угода визнана недійсною компетентним судом;

20.4.6. склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей

16 - 19 цього Закону;

20.4.7. рішення Третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;

20.4.8. постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу.

20.5. Сторони мають право протягом 15 днів після винесення компетентним судом ухвали про відмову у видачі виконавчого документа оскаржити цю ухвалу в апеляційному порядку. Після набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі виконавчого документа спір між сторонами може бути вирішений компетентним судом у загальному порядку. Ухвала компетентного суду про відмову у видачі виконавчого документа, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляції ухвала компетентного суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

20.6. Рішення Третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".


Розділ IV

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ


21. Зберігання матеріалів справ, розглянутих Третейським судом

21.1. Справи, розглянуті Третейським судом, зберігаються у Третейському суді протягом 10 років з дня прийняття рішення Третейського суду.


22. Функції відповідального секретаря Третейського суду

22.1. Відповідальний секретар Третейського суду забезпечує діловодство Третейського суду та виконує інші функції, покладені на нього за Регламентом та відповідно до розпоряджень Голови Третейського суду, зокрема:

22.1.1. приймає від учасників третейського розгляду та розсилає учасникам третейського розгляду і третейським суддям документи та матеріали у строки, визначені Регламентом або ухвалами Третейського суду;

22.1.2. здійснює інформування учасників третейського розгляду та третейських суддів щодо процесуальних дій у справі та дати їх здійснення (вчинення), надає довідки щодо справ Третейського суду учасникам третейського розгляду, третейським суддям та представникам компетентних судів;

22.1.3 веде протокол засідання третейського суду;

22.1.4 формує та веде матеріали справ Третейського суду, веде архів Третейського суду;

22.1.5 готує копії документів для учасників третейського розгляду та третейських суддів;

22.1.6 надсилає справи до компетентного суду за його вимогою та контролює повернення справи з компетентного суду;

22.1.7 веде книгу обліку справ Третейського суду за встановленою формою.

22.2. З відповідальним секретарем Третейського суду укладається контракт, в якому визначаються його функції та передбачається відповідальність за їх невиконання або неналежне виконання.